Христос сказав, що бідних і нужденних ми будемо мати завжди. І ті, які потребують нашої допомоги були, є і будуть завжди. Але от чи ми будемо пильними до їхніх потреб? 

Напевне спільна потреба миру і спокою дозволила жителям Маріуполя побачити таких нужденних. 

Одна з церков почали проводити такі служіння як благословіння хлібом, годування безхатченків, годування і допомога малозабезпеченим сім’ям. Щотижня церква благословляє хлібом близько 1000 людей, які потребують допомоги. Але разом з тим люди мають можливість отримати не лише тілесний хліб, вони отримують дещо більше: духовний хліб - Слово Боже. Більшість із них приходять будучи спрагненими правди і спокою, душевного спокою, і вони його отримують, як і Христос сказав:”Прийдіть до Мене всі спрагнені і знеможені і Я дам спокій душам вашим”. 

Здається така невелика справа дати буханець хліба людині… Але в цьому криється дещо більше: вміння благословити, проявити любов , не докорити… 

Напевне якби у нашому суспільстві більшість із нас по-справжньому шукали Бога, то й змучених і спраглих було б значно менше. А ми - християни. І одне з першочергових наших завдань рятувати тих, хто іде до загибелі. 

Тому давайте не будемо байдужими до болі, тривог, переживань інших. Давайте будемо благословінням для ближніх і те, що ми віддаємо обов’язково повернеться, принісши багато рясного плоду… 

“Хто дає немаючому, той недостатку не знатиме… “ Притчі 28:27.